Новітній український дрон «Булава»: чи може middle strike переломити хід війни – та що для цього потрібно
Навесні експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк припускав, що армію Росії можна зупинити, масштабувавши застосування дронів середньої дальності – «середнього ураження» або middle strike – на полі бою. Для цього Україні треба було розробити і пустити у серійне виробництво дрони – аналоги російського «Ланцета», який уже майже три роки виконує подібні завдання проти Сил оборони.
«Ми би могли винищити систему протиповітряної оборони [Росії], систему радіоелектронної боротьби, зруйнувати логістику, порушити управління, порушити зв'язок, завдати купу проблем армійській авіації на передових майданчиках, завдати ударів по аеродромах базування в оперативній глибині», – казав він, прогнозуючи, що все це різко зменшить навантаження на українського піхотинця на полі бою.
І от у червні віцепрем'єр Михайло Федоров оголосив про появу на фронті аналога «Ланцета» – ударно-розвідувального комплекса Bulava від української компанії DeViro. За його словами, новий дрон переважає «Ланцет» за ключовими показниками та має низку унікальних засекречених характеристик.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії з'ясував:
- чому Україна так довго розробляла аналог «Ланцета»?
- у чому його унікальність?
- та що потрібно, щоби Middle Strike дійсно став «геймченджером» на полях українсько-російської війни?
Зеленський каже, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів»
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів», заявив у нічному відеозверненні президент Володимир Зеленський.
Він повідомив, що обговорив «різні виклики» із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, генпрокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком.
«Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що генпрокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалась невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. Це те, що справді потрібно для України», – сказав президент у зверненні.
Зеленський також заявив, що справи, які лежали, мають розслідуватись.
«Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном – у дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це не нормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», – додав він.
Водночас президент жодним чином не відреагував на протести, на яких сотні людей протестували у Києві, Дніпрі, Львові протестували проти схвалення закону, який обмежує незалежність НАБУ та САП.
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень.
Бюро підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
Сили РФ майже половину всіх штурмів здійснили на Покровському напрямку – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 22 липня на фронті відбулося 131 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав одного ракетного та 51 авіаційний удар, застосував одну ракету та скинув 66 КАБ. Крім того, застосував 1218 дронів-камікадзе, здійснив 4094 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Як і впродовж багатьох попередніх місяців, зусилля сил РФ зосереджені на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 61 атаку. Окупанти намагались йти вперед поблизу населених пунктів Полтавка, Новоторецьке, Новоекономічне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новоукраїнка, Звірове, Удачне, Зелений Кут, Дачне та Олексіївка. Вісім бойових зіткнень досі тривають», – ідеться в повідомленні станом на 22:00.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Як пише американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокаційні відеозаписи, опубліковані 21 липня, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися у східному Звіровому та захопили решту Піщаного (обидва на південь від Покровська).
У звіті ISW зазначається, що 20 та 21 липня російські війська атакували поблизу самого Покровська; на північний схід від міста поблизу Маяка, Володимирівки, Новоторецького та Новоекономічного; на схід – поблизу Мирнограда; на південний схід – поблизу Лисівки; на південь – поблизу Звірового та Новоукраїнки; та на південний захід – поблизу Удачного.
Верховна Рада ухвалила закон, який обмежує незалежність НАБУ і САП. Це вивело на вулиці сотні людей
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 263 голоси «за» дали більшість парламентських фракцій та груп, зокрема, «Слуга народу», «Батьківщина» та групи-уламки колишньої ОПЗЖ, а також троє депутатів від ЄС і ще один з «Голосу». Голосуванню передували спроби заблокувати трибуну, відсторонити спікера та вилучити законопроєкт із порядку денного, – втім, усі вони були безуспішними.
«Голосами 263 депутатів була знищена антикорупційна інфраструктура», – заявили очільники НАБУ і САП на брифінгу, де розкритикували ухвалення законопроєкту. Також вони закликали президента ветувати його. Однак, на сторінці законопроєкту на сайті Верховної Ради статус документа ввечері оновився на «повернуто з підписом від президента України».
Голосування відбулось наступного дня після масштабних обшуків у будівлях НАБУ та САП: 70 обшуків провели працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора.
Критикою і обуренням вибухнули соцмережі. Журналісти, зокрема, почали порівнювати цей закон із рішеннями часів президента-втікача Віктора Януковича. Депутати, які не підтримали документ, кажуть про загрозу євроінтергації, умовою яких були незалежні антикорупційні органи.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент Володимир Зеленський наразі не коментував протести.
Детальніше – у матеріалі Радіо Свобода.
Зеленський підписав закон №12414, який ставить під контроль влади НАБУ та САП
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану». Про це свідчить картка закону на сайті Верховної Ради.
Нині вона містить статус «Повернуто з підписом від президента України».
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати.
Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт.
Раніше голова Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ Анастасія Радіна від фракції «Слуга народу» заявила, що законопроєкт 12414 робить САП «декоративною інституцією і передбачає повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі генпрокурора».
Це відбувається після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро.
Під час завдання впав Mirage-2000, пілот катапультувався – Повітряні сили ЗСУ
Увечері 22 липня зазнав аварії український літак-винищувач Mirage-2000, пілоту вдалося катапультуватися, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«Під час виконання польотного завдання на винищувачі Mirage-2000, сталася відмова авіаційної техніки, про що пілот доповів керівнику польотів. Далі діяв грамотно, як належить у кризових ситуаціях, і успішно катапультувався. Пошуково-рятувальна команда знайшла льотчика, стан стабільний. На землі – без постраждалих», – ідеться в повідомленні.
Для встановлення причин авіаційної події в Повітряних силах призначили спеціальну комісію.
Україна отримала від Франції партію літаків-винищувачів Mirage-2000 на початку 2025 року. Уже в березні в Повітряних силах Збройних сил України продемонстрували кадри, як винищувачі Mirage-2000 збивали російські ракети під час повітряної атаки.
У ДТП на Донеччині загинув командир бригади «Лють»
У дорожньо-транспортній пригоді в Донецькій області загинув командир Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Максим Казбан, повідомив увечері 22 липня очільник Нацполіції Іван Вигівський, назвавши це «непоправною втратою в нашій поліцейській родині».
«Людина честі та слова. Мужності та сили духу. Той, за ким йшли сотні у найтяжчі часи… Справжній воїн та патріот своєї країни. Невимовний біль та смуток… Співчуття рідним, близьким Максима та усім поліцейським, кому пощастило його знати. Спочивай з миром, Максиме. Честь. Назавжди в строю…» – написав Іван Вигівський у фейсбуці.
Штурмова бригада «Лють» є бойовим підрозділом Сил оборони України, сформованим зі співробітників правоохоронних органів. Вона брала участь у багатьох боях повномасштабної російсько-української війни, зокрема в літньому наступі 2023 року, звільнивши частину території Донеччини.
Сметанін виконуватиме обов’язки генерального директора «Укроборонпрому»
Наглядова рада «Укроборонпрому» призначила Германа Сметаніна виконувачем обов’язків генерального директора концерну, йдеться в повідомленні пресслужба 22 липня.
Призначення пов’язане з переходом генерального директора «Укроборонпрому» Олега Гуляка, який очолював компанію з жовтня 2024 року, на «іншу посаду у сфері державної оборонної галузі».
«Це рішення ухвалене на основі професійної оцінки Германа Сметаніна як фахівця з глибоким досвідом в оборонній промисловості, управлінськими компетенціями та стратегічним баченням розвитку галузі», – повідомляє концерн.
Пресслужба додає, що наглядова рада оголосила конкурс на посаду генерального директора. Сметанін, як і всі кандидати з відповідними компетенціями, «матиме право взяти участь у конкурсі на загальних умовах».
«Добір кандидатів та їхню попередню оцінку здійснить українське представництво міжнародної компанії Odgers Berndtson, яка спеціалізується на рекрутингу керівників вищої ланки. Odgers Berndtson починає пошук кандидатів з 28 липня 2025 року», – йдеться в заяві.
Сметанін донедавна очолював Міністерство стратегічної промисловості, яке увійшло в структуру Міністерства оборони після змін в уряді. При цьому президент Володимир Зеленський висловив очікування, що він очолить «Укроборонпром».
Посол Ізраїлю повідомив про прибуття голови МЗС країни до Києва
Міністр закордонних справ Ізраїлю Ґідеон Саар прибув до Києва з офіційним візитом, повідомив посол країни в Україні Михайло Бродський.
«У програмі – зустрічі з українським керівництвом і єврейською громадою», – додав Бродський у своєму телеграм-каналі.
Видання Times of Israel також повідомило про візит із посиланням на офіс голови МЗС. За даними медіа, візит Саара триватиме до завтра, він також планує відвідати Бабин Яр.
Ґідеон Саар очолив МЗС Ізраїлю в 2024 році. У 2023 році до України приїздив його попередник Елі Коен.
Сумщина частково знеструмлена через російську атаку – ОВА
Внаслідок удару Росії в Сумській області перебої з електропостачанням, повідомляє обласна військова адміністрація 22 липня.
«Росія вчергове свідомо обстрілює цивільне населення. Внаслідок одного з ворожих ударів по території Сумщини знеструмлено частину споживачів», – заявив голова ОВА Олег Григоров.
За його даними, деякі медичні заклади в регіоні працюють на резервному живленні. Фахівці працюють над відновленням електропостачання.
«Робимо все можливе, щоб якнайшвидше повернути людям світло», – додав Григоров.
Раніше стало відомо про про загиблу й поранених внаслідок російських атак на Суми 22 липня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Нафтогаз» повідомив про руйнування через удари РФ по об’єктах газової інфраструктури
Росія вночі проти 22 липня атакувала об’єкти газової інфраструктури групи «Нафтогаз», повідомляє пресслужба компанії з посиланням на голову правління НАК «Нафтогаз України» Сергія Корецького:
«Здійснено десятки ударів дронами. Є руйнування».
Корецький зазначив, що такі атаки відбуваються регулярно, хоча ці об’єкти не мають жодного військового значення.
Читайте також: «Нафтогаз» повідомив про перемогу в арбітражі проти «Газпрому»
«Це виключно акт тероризму, яким ворог прагне залякати українців і зламати нашу волю. Мета терористів очевидна – послабити Україну, зірвати підготовку до зими та створити проблеми з газопостачанням для українців під час холодів», – заявив голова правління.
У компанії додають, що триває ліквідація наслідків, команди фахівців працюють на місці.
У березні російські війська атакували об’єкти «Нафтогазу», пошкодивши газовидобувні потужності.
Російська атака на Суми: голова області повідомив про загиблу
Внаслідок російської атаки на Суми загинула жінка, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 22 липня.
«Черговий удар російського БпЛА у Сумах забрав життя 60-річної жінки Щирі співчуття родині загиблої».
За даними голови ОВА, російська армія вдарила по обʼєкту соціальної сфери близько 15 години, пошкоджені будівлі та автомобілі.
Також Григоров зазначив, що кількість постраждалих внаслідок одного з попередніх ударів по Сумській громаді зросла до чотирьох.
Читайте також: Сили РФ поцілили КАБом у житловий будинок у Краматорську, загинула дитина – влада
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: Росія атакувала Суми дронами – є постраждалі, пошкоджена цивільна інфраструктура
Російські безпілотники атакували Сумську громаду 22 липня, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
Він уточнив, що були влучання в Ковпаківському районі Сум, пошкоджені обʼєкти цивільної інфраструктури:
«Зокрема, вилетіли вікна у навчальному та медичному закладі. Триває обстеження».
Згодом Григоров уточнив, що внаслідок удару постраждали двоє людей, їх госпіталізують. Також пошкоджені дитячий майданчик та вікна багатоповерхівок.
Читайте також: Сили РФ поцілили КАБом у житловий будинок у Краматорську, загинула дитина – влада
«Триває обстеження території. На місці події працюють усі служби, постраждалим надається необхідна допомога», – додав голова області.
Армія РФ завдала аіваудару по Сумах увечері 21 липня. Загалом по медичну допомогу зверулися 12 людей, серед поранених – дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Нова годівниця для Медведчука». Хто і як вивозить зерно з окупованих територій півдня?
Компанія, яку пов’язують з колишнім народним депутатом України Віктором Медведчуком, була причетна до вивезення зерна з окупованої території Запорізької області. Про це стало відомо через низку оприлюднених журналістських розслідувань.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив розпитати розслідувачів про те:
- Як саме ця компанія залучена до торгівлі зерном з окупованих територій півдня?
- Як влаштована аграрна сфера у цих регіонах і наскільки вона змінилася за роки окупації?
- За якими схемами Росія вивозить викрадене українське зерно і як цьому протидіяти?
Читайте матеріал тут
Рада схвалила законопроєкт, що обмежує незалежність НАБУ та САП
Верховна Рада підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП.
«За» проголосували 263 народні депутати.
Розгляд законопроєкту супроводжувався вигуками «Ганьба!» від частини парламентарів.
Раніше голова Комітету з питань антикорупційної політики ВРУ Анастасія Радіна від фракції «Слуга народу» заявила, що законопроєкт 12414 робить САП «декоративною інституцією і передбачає повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі генпрокурора».
НАБУ заявляло, що у разі ухвалення цього законопроєкту керівник САП стає номінальною фігурою, а бюро втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури. Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року разом із міжнародними партнерами, буде зруйнована, констатували у бюро.
Читайте також: Посли «Групи семи» заявили про «серйозні занепокоєння» через події навколо НАБУ
Як зауважують в організації Transparency International Ukraine (TI Ukraine), правками до законопроєкту генпрокурор наділяється повноваженнями, серед іншого, забирати справи в НАБУ та доручати розслідування іншим органам,
надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки, самостійно закривати справи за підозрою топ чиновників.
«Депутати також серйозно порушують ст. 116 Регламенту ВРУ, адже кардинально міняють предмет регулювання проєкту закону 12414. Саме ці руйнівні зміни станом на зараз відсутні у публічному доступі», – заявили в організації.
Це відбувається після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро.
СБУ повідомила про затримання співробітника НАБУ,який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
Одночасно СБУ прийшла з перевіркою до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб перевірити дотримання законодавства про держтаємницю. У САП заявили: працівники СБУ отримали доступ до усіх проваджень та спецоперацій, які ведуть НАБУ і САП. В Службі безпеки будь-яке розкриття інформації заперечили, а закиди назвали «безпідставними».
НАБУ, яке створено у 2015 році, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових.
НАБУ розслідує корупційні та інші кримінальні правопорушення, вчинені за участі топпосадовців або в яких розмір предмета злочину чи заподіяної шкоди перевищує певну суму. НАБУ підслідні, зокрема, президент України, повноваження якого припинено, радники та помічники президента, народні депутати, члени Кабміну, судді, держслужбовці «А».
За даними бюро, станом на 21 лютого 2025 року завдяки роботі детективів НАБУ та прокурорів САП Вищий антикорупційний суд ухвалив 245 вироків, з яких 195 – обвинувальні.
ОГП: суд взяв під варту працівника НАБУ, якого напередодні затримала СБУ
Шевченківський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід працівнику НАБУ, якого підозрюють в передачі спецслужбам РФ конфіденційної інформації.
Як повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб працівнику НАБУ.
В ОГП уточнюють, що йдеться про співробітника закритого підрозділу «Д-2» Центрального апарату НАБУ, який, як заявляють правоохоронці, шпигував для ФСБ та через посередника – завербованого агента російських спецслужб Дмитра Іванця передав інформацію стосовно українських правоохоронців та цивільних громадян. Офіс генпрокурора стверджує, що задокументовано щонайменше 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом.
Йому оголосили про державну зраду (ч. 1 ст. 111) та несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ч. 3 ст. 362).
21 липня СБУ повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
За даними НАБУ, 21 липня близько 70 обшуків проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро.
Прокуратура: через російський обстріл загинув житель села в Херсонському районі
Російська армія вранці 22 липня обстріляла з артилерії село Садове Херсонського району, повідомляє обласна прокуратура.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що призвів до загибелі людини.
«Травми, несумісні з життям, отримав 52-річний місцевий житель, який в момент обстрілу перебував на подвір’ї», – йдеться в повідомленні.
Раніше у вівторок обласна військова адміністрація повідомляла про поранення трьох людей на Херсонщині. Зокрема, 54-річний чоловік і 55-річна жінка постраждали внаслідок російської атаки на Херсон.
Ще одна жінка в селі Червоний Маяк постраждала, наступивши на російську протипіхотну міну «пелюсток»: вона зазнала вибухової травми, ампутації стопи та уламкових поранень. Її госпіталізували в тяжкому стані.
За даними обласної влади, напередодні внаслідок російської агресії на Херсонщині були поранені семеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Кремль каже, що не очікує «дивовижних проривів» від переговорів з Україною і має намір «забезпечувати свої інтереси»
Кремль заявив, що не очікує «дивовижних проривів» від майбутніх переговорів з Україною і має намір «забезпечувати свої інтереси».
«Тема українського врегулювання настільки складна, що досягнення домовленостей щодо обміну чи повернення тіл – це вже результат. У нас немає жодних підстав сподіватися на якісь дивовижні прориви» – заявив журналістам речник російського президента Дмитро Пєсков.
Він також заявив, що Москва має намір «забезпечити свої інтереси і виконати ті задачі, які ми ставили перед собою спочатку».
Джерело російської агенції ТАСС повідомило, що третій раунд переговорів між Росією та Україною відбудеться 24 липня. Пєсков не підтвердив і не спростував цю дату.
Україна офіційно запропонувала третій раунд переговорів з Росією. Згодом президент України Володимир Зеленський повідомив, що секретар РНБО Рустем Умєров, який залишився очільником переговорної групи з російською стороною, доповів, що нова зустріч планується на середу, 23 липня.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що російські офіційні особи продовжують імітувати зацікавленість у добросовісних переговорах, а рішення Москви направити ту саму переговорну групу середнього рівня на майбутній третій раунд переговорів свідчить про те, що незацікавленість Росії в мирних переговорах залишається незмінною.
Востаннє Росія та Україна зустрічалися у Стамбулі 2 червня і лише уклали угоди про обмін військовополоненими через відмову Росії надати українським переговірникам меморандум зі своїми умовами мирного врегулювання напередодні переговорів.
Кремль відтоді неодноразово заявляв про нібито зацікавленість у третьому раунді переговорів, при цьому російські офіційні особи у червні та липні 2025 року повторювали давні вимоги Росії, які рівносильні капітуляції України.
Президент Росії Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року називав цілями Москви «денацифікацію» і «демілітаризацію» України. Тепер Путін і його підлеглі заявляють про необхідність усунення так званих «першопричин» війни. Серед них він називає розширення Північноатлантичного альянсу на схід і прагнення України в майбутньому приєднатися до НАТО.
Влада: у Слов’янську через російський авіаудар поранені п’ятеро людей
У Слов’янську через російський авіаудар поранені п’ятеро людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, через атаку РФ пошкоджені п’ять багатоповерхівок, адмінбудівля і 10 автівок.
«Близько 04:40 ворог завдав ударів по житлових кварталах міста.Перше влучання зафіксоване у дорожнє покриття у мікрорайоні Лісний. Друге сталося в центрі міста», – йдеться у повідомленні місцевої військової адміністрації.
Також обласна влада повідомляла, що російські війська вночі поцілили КАБом у багатоквартирний житловий будинок у Краматорську – загинула дитина, ще п’ятеро людей постраждали.
Раніше Донецька ОВА повідомила Радіо Свобода, що на території Донецької області під російською окупацією перебувають 837 населених пунктів (447 із них – від 2014 року), орієнтовна площа тимчасово окупованої території Донеччини складає 66,7 %.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Свириденко планує найближчими днями провести переговори з Бессентом щодо потенційної фінансової допомоги
Нова очільниця українського уряду Юлія Свириденко заявила про намір найближчими днями провести дистанційні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом щодо потенційної фінансової допомоги. Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню Bloomberg.
Новий Кабінет міністрів також прагнутиме співпрацювати зі США щодо закупівлі зброї, включаючи системи протиповітряної оборони Patriot, та спільного виробництва безпілотників, пише видання.
За словами Свириденко, це може включати будівництво заводів у США для виробництва безпілотних літальних апаратів.
«Ідея полягає в тому, що ми справді є сильною нацією – я вважаю, що це один з найкращих у світі прикладів єдиного поля бою для випробування технологій», – сказала прем'єр-міністр.
Верховна Рада 17 липня підтримала запропоновані Зеленським зміни в уряді. Зокрема, парламент затвердив кандидатуру Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністерки України.