«Мій батько загинув за незалежність, а не за корупцію»: Портрети мітингувальників проти закону №12414

Хоч 24 липня, на третій день протестів проти ухваленого Верховною Радою й підписаного президентом закону №12414, що підпорядковує до цього незалежні антикорупційні органи – НАБУ та САП –генеральному прокурору України, людей прийшло менше, ніж в другий день, коли в Києві зібралося, за даними поліції, понад 9 тис. людей, дух протестів не вщухає.

Мітингувальники заявляють, що виходитимуть на протести, доки їх не почує влада. Президент Володимир Зеленський каже, що «усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях». Зеленський вже вніс до парламенту новий законопроєкт про «посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». Його Верховна Рада мала б ухвалити 31 липня.

Мітингарі поділилися з Радіо Свобода чому особисто вони вийшли на протест.

Саша Жигайло, 19 років, киянка, 24 липня вперше приєдналася до протесту.

Саша Жигайло

«Я прийшла з гаслом «Мій батько загинув за незалежність, а не за корупцію». Моя сім'я завжди була проти корупції. Батьки мої жодного разу в житті не давали хабарів. Батько завжди був проти корупції.

[Мій батько] – Жигайло Євген Олександрович, служив в 242-му батальйоні. Це «Бойові бобри». Йому було 42 роки. З першого дня [масштабного вторгнення РФ] він сам пішов добровільно на війну. Він спочатку вивозив людей з Бучі, Ірпеня. У нього за це є теж окрема нагорода – за захист Київської області та Києва. 14 листопада 2023-го року він загинув під Бахмутом. Він ще там два тижні пролежав після цього. На жаль, хлопці не могли його дістати. Тільки через два тижні дістали, а вже через два дні ту територію окупували. Тобто нам суто пощастило. Тому я тут, щоб відстояти його ім'я. Тому що все ж таки не дарма наші хлопці гинуть і безпосередньо мій батько теж.

Мене батьки з дитинства вчили, що корупція – це погано, що не можна давати хабарів. Навіть шоколадки носити лікарям – це не варто робити. І ніколи ми не давали їх. Здавати на штори у школі... Ніколи такого в нас не було заведено. Тому так, це для мене особисто. Батько боровся не за корупційну державу. Він завжди був за Україну, він завжди боронив у всіх можливих випадках країну».

Ігор Тіш, 30 років, командир кулеметного взводу в частині А-7107, сам з Києва, приєднався до ЗСУ 27 лютого 2022 року.

Ігор Тіш

«По-перше, я вийшов, тому що підписали такий нелюдський закон. По-друге, я вважаю, що це все театральна вистава, яку вигадують в нас у Верховній Раді, замість того, щоб розбиратися з проблемами на фронті.

Бо особисто я зіткнувся з тим, що законопроєкт про те, щоб особи на сержантських і старшинських посадах могли отримати звання офіцерів розглядався місяцями, а потім підписувався теж місяцями.

Мене обурює ставлення до народу, мене обурює ставлення до держави, суспільства, так і державності, соборності. Я дивлюся на те, що у народу, у мене особисто, вже терпіння обірвалося з усіх причин, які тільки можна назвати. Нічого з цього не виправляється. І з кожним роком просто стає набагато і набагато гірше. Тому я тут не тільки через саме цей закон, а просто тому, що терпець урвався».

Євген був поранений рік тому, але досі проходить лікування. Каже, що його комунікація з командуванням частини залишає бажати кращого, адже не може добитися від них погодження жодної бюрократичної процедури:

«Я навіть досі не можу отримати направлення на ВЛК. Всім все одно. Людина поранена, діалогу ніякого з командуванням немає. У мене прямий командир – це командир частини. Я йому пишу в сігналі, в месенджері, і так далі. Намагаюся з ним зв'язатися з приводу того, що мені треба, щоб він вирішив, як мій прямий командир. Нічого не вирішується».

Євген вийшов на площу Івана Франка із гаслом «Евакуюйте моїх побратимів!». Як він пояснює, тому що:

«Мої побратими загинули на Куп’янському напрямку, на Запорізькому напрямку. І досі ніхто їх не евакуйовує. Сім'ї моїх побратимів чекають на якісь повідомлення хоча б від командування про те, що є якісь підтвердження, що людина загинула, а не просто безвісти зникла. Хоча побратими підтверджують той факт, що людина загинула насправді. Також тут написано про те, що у нас командування відправляє людей на позиції, при тому, що там на цих же позиціях лежать тіла людей, яких не евакуювали. Командир роти каже, мені головна задача – це завести людей на позиції, замість того, щоб сказати, моя головна задача – це повернути наших героїв до своїх рідних, до рідної землі».

Владислава, 33 роки, родом з Луганщини, працює в сфері IT. Це її перший день на протесті. На плакаті написала: «Верніть незалежність НАБУ та САП, а тоді йдіть на… канікули», а на другій стороні: «Джерелом влади в Україні є народ».

Владислава

«Я не згодна з рішенням Верховної Ради і підписом президента під законом, який відвертає нас від Європейського Союзу. І вважаю, що це дуже велика помилка. Ми рухаємося в Євросоюз і люди вже третій день це показують, що їх не задовольняє відкат на 10 років назад. Ми всі пам'ятаємо, з чого починалося. І влада не зробила висновки жодного разу.

Я вчилась в Луганську, я з Донбасу. Ми (моя родина – ред.) були в окупації в 2014-му, а в 2022-році в серпні Золоте (на Луганщині – ред.) окупували. Я вивозила свою сім'ю, яка в той момент жила на нулі.

Чесно кажучи, до повномасштабного вторгнення я ніколи раніше не проявляла свою позицію, бо моя сім'я жила на лінії розмежування, це менше від двох кілометрів. І, відповідно, я за них хвилювалася. Але коли почалось повномасштабне вторгнення і я їх вивезла, то я стала проявляти дуже активно свою позицію, тому що я не можу терпіти несправедливість.

Я бачила «русский мир» надто близько для того, щоб повертатись в «таможенний союз», рухатись в тому напрямку. Я вважаю, що Україна більш достойна країна для того, щоб рухатись в Європу. Тому, в принципі, я проти цих законів, тому що мають бути незалежні антикорупційні органи для того, щоб, по-перше, люди знали, що якщо хтось винен і хтось користується службовим становищем для того, щоб збагатитись, то їх буде наказано, [а по-друге], щоб люди відчували прозорість з боку силових структур, влади. Так, як це, очевидно, в демократичному світі.

У мене тут є ще один напис «Я ж не л*х». Пан президент це казав у моєму місті пану Білецькому та іншим добровольцям. Так от – я теж не л*х, тому я тут».

Ростислав Босенко, 21 рік, студент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка , активіст незалежної студентської спілки «Пряма дія».

Ростислав Босенко

«Власне, ми сюди прийшли, як і всі люди, тому що ми розуміємо, що цей закон – це просто неймовірна наруга взагалі над всім українським суспільством, яке зараз веде війну за своє власне виживання. І корупція саме в цей час – це щось таке абсолютно немислиме.

На моєму плакаті зображено «Не в карман, а на фронт». Я думаю, тут сенс максимально зрозумілий, що зараз всі ті гроші, всі ті сотні мільйонів, які у нас постійно крадуться, вони мають йти на фронт. Хоча, на мою думку, вони також мають йти і на соціальне забезпечення, на освіту, на медицину.

У мене є і брат на фронті, і також моїх друзів багато... Тобто, ми всі до цього залучені. І це, я думаю, позиція не лише моя, а й, напевно, більшості українського суспільства, як ми можемо тут бачити.

Я сьогодні, на жаль, перший день. Я ті два минулі дні не міг прийти, бо був не в місті. І тому, на жаль, не зміг. Але дуже шкода, що не зміг. Всі мої друзі були тут з першого дня. І будемо далі доти, поки не буде остаточно скасовано на цей закон».

Анна, 29 років, прийшла з плакатом «Донатьте, а не крадіть!» та «Так Євросоюзу, ні корупції!»

Анна (зліва) та її подруга

«Я виходжу перший раз, бо я навчаюся і працюю, тому в мене не було можливості вийти раніше. Я хотіла дуже приєднатися з першого дня, але, на жаль, лише зараз змогла.

Я вважаю, що абсолютно неможливо в наших умовах, щоб антикорупційні органи підпорядковувалися одній людині, яка підпорядковується, відповідно, президенту. Я не вважаю, що це правильно. Має бути незалежність антикорупційних структур, щоб не було конфлікту інтересів і покривання своїх.

Мені незручно перебувати серед великої кількості людей, але я вирішила вийти, тому що корупція не має процвітати на теренах незалежної країни і, власне, навіть наші європейські партнери бажають, щоб у нас не було конфлікту інтересів влади і антикорупційних структур.

Насправді, я дуже засмучена і мені неприємно, що наші депутати ухвалили закон абсолютно з іншою назвою, який неможливо було знайти одразу у мережі і дуже, скажімо так, екстрено за нього проголосували. У той час, коли закони, які безпосередньо стосуються народу і армії, не проходять (голосування – ред.). Дуже терміново ухвалюють закони, які не несуть користь народу, на мою думку.

Я засмучена тим, що поки мої друзі на фронті, поки у нас люди гинуть на Покровському напрямку, депутати вважають, що потрібно красти гроші, які мали б піти на інші справи. І це абсолютно нечесно, що наш народ вимушений боротися із зовнішнім таким ворогом, як Р*шка, і також боротися на внутрішньому фронті. Мені здається, що ми, як люди України, на таке просто не заслуговуємо.

Мої друзі воюють на фронті, зокрема, мій дуже близький друг, з яким ми були свідками на весіллі нашої спільної подруги.

Я вже втрачала, на жаль, друзів. Людина, яка загинула внаслідок дронової атаки 1 січня (Ігор Зима – ред.), – це був мій викладач, дуже хороша людина. І тому я вважаю, що гроші мають йти на фронт, на зміцнення України, а не на зміцнення кишень депутатів».

• Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як наголошують кесперти, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати.
• 22 липня президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів».
• Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як заявили у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, пов’язаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
• Чотири дні поспіль в Україні тривали акції протесту проти закону №12414, що обмежує незалежність антикорупційних правоохоронних органів України – НАБУ та САП.
• 22 липня – в день ухвалення документа парламентом – акції відбулись у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі. 23 липня до них долучились активісти з більшості обласних центрів України, в тому числі прифронтові Харків та Запоріжжя.
• Президент України Володимир Зеленський своєю чергою заявив, що погодив текст нового законопроєкту, який «гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання».
• Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили ввечері 23 липня, що вітають ініціативу президента «щодо підготовки законопроєкту, спрямованого на зміцнення системи правопорядку, забезпечення незалежності антикорупційних інституцій».

У Києві тривають протести: сотні людей вимагають незалежності антикорупційних органів (відео)