Генштаб ЗСУ: за п’ять днів війни Росія втратила 5260 солдатів
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 047 250 своїх військових, зокрема 980 – за останню добу, такі дані станом на ранок 25 липня наводить Генштаб ЗСУ.
За п’ять днів війни Росія втратила 5260 солдатів – 20 липня, за даними Генштабу, втрати Москви становили близько 1 041 990 військових.
Штаб також оприлюднив свої дані про втрати Москвою військової техніки:
- танки – 11 049 (+3 одиниця за минулу добу)
- бойові броньовані машини – 23 052 (+5)
- артилерійські системи – 30 777 (+31)
- РСЗВ – 1446
- засоби ППО – 1201 (+2)
- літаки – 421
- гелікоптери – 340
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 47834 (+196)
- крилаті ракети – 353(+2)
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 56213(+76)
- спеціальна техніка – 3935
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 18 липня заявив, що від початку 2025 року Росія втрачає на фронті у середньому 1 251 військовослужбовця щодоби.
На початку липня російське видання Meduza повідомило, що Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) припинила звітувати про кількість смертей у Росії. Американський Інститут дослідження війни, аналізуючи цю новину, припустив, що цей крок є частиною зусиль Кремля із приховання втрат Росії від війни в Україні.
Раніше ISW оцінював, що Росстат приховує дані про населення, намагаючись приховати демографічні проблеми Росії, а виключення демографічних даних у звітах Росстату, ймовірно, також має на меті приховати високі показники втрат особового складу російських військових.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Британська розвідка з посиланням на підрахунки Генштабу ЗСУ припустила, що Росія цього року, ймовірно, втратила приблизно 236 тисяч убитими і пораненими у війні проти України. Розвідка зауважує, середньодобовий показник у червні був найнижчим з квітня 2024 року.
Starlink відновив свою роботу. У компанії назвали причину збою, який тривав 2,5 години
Мережа Starlink відновила свою роботу після збою, який тривав близько 2,5 години, повідомив віцепрезидент компанії Майкл Ніколс.
«Збій стався через збій ключових внутрішніх програмних служб, що керують основною мережею. Ми перепрошуємо за тимчасові перебої в роботі нашого сервісу; ми прагнемо забезпечити високонадійну мережу та повністю виправимо цю проблему, щоб вона не повторилася», – написав він у соцмережі Х.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді підтвердив, що станом на 00:35-01:05 зв’язок відновлено на усіх напрямках.
«Бойова робота здійснювалася без трансляцій; розвідка боєм на ударних засобах. Даний випадок, що тривав довгих на війні 150 хвилин, вказує на вузькі місця. Врахувати та диверсифікувати зв’язок», – написав він у телеграмі.
Увечері 24 липня в усьому світу стався збій роботи сервісу Starlink, який надає доступ до інтернету завдяки мережі супутників. Сервіс Starlink для українських військових є критично важливим для забезпечення зв’язку на лінії фронту.
США схвалили продаж Україні обладнання для ППО та гаубиць М109 на 330 мільйонів доларів
Сполучені Штати схвалили продаж Україні обладнання для протиповітряної оборони та ремонту сахохідних гаубиць М109 на загальну суму 330 мільйонів доларів, повідомило Агентство співробітництва в галузі оборони США.
Вартість першого з пакетів, призначеного для модифікації та технічного обслуговування, надання запасних частин, витратних матеріалів і аксесуарів та інших послуг щодо ППО, становить 180 мільйонів доларів.
Вартість другого пакета, призначеного для технічного обслуговування, ремонту та капітального ремонту самохідних гаубиць M109 та пов’язаного з ними обладнання, становить 150 мільйонів доларів.
23 липня Пентагон повідомив, що Сполучені Штати схвалили продаж Україні зенітних ракетних комплексів Hawk у модифікації Phase III та бойових машин піхоти Bradley на суму 322 мільйони доларів.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Водночас Трамп зазначив, що «незадоволений» політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він повідомив, що США планують запровадити 100-відсоткові вторинні мита, якщо мирна угода не буде досягнута протягом 50 днів. У Європі привітали цю заяву, але вважають, що 50 днів – це дуже багато.
На фронті відбулося 130 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 24 липня на фронті відбулося 130 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Російські загарбники завдали одного ракетного та 54 авіаційних удари, застосували чотири ракети й скинули 91 керовану бомбу. Крім цього, росіяни залучили для ураження 1 156 дронів-камікадзе та здійснили 3 821 обстріл позицій наших військ і населених пунктів», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Третина боїв зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«Від початку доби на Покровському напрямку росіяни 43 рази намагалися прорвати українську оборону у районах населених пунктів Русин Яр, Мирне, Мирноград, Новоекономічне, Лисівка, Звірове, Котлине, Удачне, Дачне, а також у напрямку населених пунктів Володимирівка і Покровськ. Наразі тривають два бойові зіткнення», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Сервіс Starlink став недоступним в Україні та всьому світі
Увечері 24 липня в усьому світу стався збій роботи сервісу Starlink, який надає доступ до інтернету завдяки мережі супутників.
«Starlink ліг по всьому фронту», – написав у телеграмі командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді.
За даними сервісу Downdetector, про збій у роботі повідомили майже 60 тисяч користувачів сервісу.
Компанія Starlink наразі не коментувала причин збою.
Сервіс Starlink для українських військових є критично важливим для забезпечення зв’язку на лінії фронту.
На Сумщині через удари РФ одна жінка загинула, інша поранена – ОВА
Після 18:00 24 липня російські війська атакували Зноб-Новгородську громаду в Сумській області, повідомила обласна військова адміністрація.
«Внаслідок удару ворожого ударного БпЛА по одному з населених пунктів загинула 43-річна жінка. Згодом, під час артилерійського обстрілу, поранення отримала 60-річна мешканка селища. Жінку транспортують до лікарні, їй надається медична допомога», – вказано в повідомленні.
В ОВА також додали, що постійна загроза повторних атак у прикордонні суттєво ускладнює роботу екстрених служб.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Читайте також: ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Стефанчук запросив до Києва спікера Палати представників США Джонсона
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів телефонну розмову зі спікером Палати Представників Конгресу Сполучених Штатів Майком Джонсоном – про це він повідомив у своїх соцмережах 24 липня.
За словами Стефанчука, він подякував Джонсону за «послідовну підтримку України» та наголосив на важливості посилення санкцій проти Росії. Сторони також домовилися про посилення міжпарламентської взаємодії.
«Запросив колегу особисто відвідати Київ, а також домовилися зустрітися в рамках Парламентського Саміту Великої Сімки у Канаді у вересні. Наше партнерство зміцнюється, а спільні рішення наближають мир та безпеку в Європі й світі», – додав спікер Ради.
Читайте також: Перестановка у керівництві України може зміцнити зв’язки з адміністрацією Трампа
Джонсон наразі не коментував розмову.
У 2024 році Джонсон розлютив багатьох своїх колег по Республіканській партії в Палаті представників, спершу гальмуючи розгляд, а згодом поставивши на голосування закон, який передбачав надання Україні допомоги загальною вартістю 61 мільярд доларів.
Це могло б призвести до його відставки з посади спікера — при переобранні в січні кілька республіканців не хотіли підтримувати його кандидатуру, попри підтримку з боку обраного президента Трампа. Джонсона переобрали із другої спроби з перевагою в один голос. У лютому 2025 року він заявив, що республіканці в Палаті представників не прагнуть нового законопроєкту про підтримку України.
Голова Дніпропетровщини: через російські обстріли протягом дня постраждали 4 людей, в тому числі підліток
Російська армія протягом дня 24 липня обстрілювала Нікопольський і Синельниківський райони Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері в четвер.
Зокрема, ударів безпілотниками та артилерією на Нікопольщині зазнавали районний центр, Мирівська й Марганецька громади.
«Поранений 17-річний хлопець. Його госпіталізували у важкому стані. Постраждала й жінка 34 років. Лікуватиметься амбулаторно», – заявив голова області.
У районі також пошкоджені два навчальних і медичних заклади, торговий центр, кафе й житлові будинки. Атаки спричинили кілька пожеж.
Російська армія атакувала Синельниківський район FPV-дронами, поціливши по Межівській та Великомихайлівській громадах, додав Лисак:
«Травми отримали 53-річна жінка і 58-річний чоловік. Їх доправили до лікарні в стані середньої тяжкості. Знищена господарська споруда. Побиті підприємство та авто».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Читайте також: ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Харків: кількість постраждалих через удар Росії зросла до 42, серед них двоє немовлят – Терехов
Кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу Харкова 24 липня знову зросла, заявив мер міста Ігор Терехов:
«До 42 зросла кількість постраждалих внаслідок денного обстрілу міста. Серед них двоє немовлят – 28 днів та місяця від дня народження, півторарічна дівчинка, ще дівчинка 10 років та двоє 17-річних підлітків».
Міський голова також повідомив про атаку на Індустріальний район Харкова. Армія РФ вдарила по ньому бойовим дроном типу «Черніка», пошкодивши приватне домоволодіння, гаражі та електромережі. За даними місцевої влади, ніхто не постраждав.
Раніше місцева влада повідомила, що вдень 24 липня російські війська атакували керованими авіабомбами Харків, є влучання у багатоповерхівку.
Читайте також: ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
РФ засудила 26-річну жительку окупованої Херсонщини до 12,5 року колонії за «державну зраду»
Російський суд в окупованій частині Херсонської області засудив 26-річну місцеву жительку до 12,5 року колонії загального режиму за звинуваченням у державній зраді, повідомила пресслужба суду.
За версією слідства, в серпні 2023 року, перебуваючи на території Генічеського району, вона встановила контакт зі співробітником Служби безпеки України та передавала йому дані про місця дислокації військової техніки та особового складу російської армії.
«Ці дані могли бути використані для завдавання вогневого ураження по місцях дислокації російських військових та інших осіб», – ідеться в пресрелізі.
У повідомленні суду ім’я жінки не вказане. За даними «Медіазони», це 26-річна жителька Генічеського району Дар’я Павлова. Коли її затримали, невідомо. Прокуратура передала її справу до суду в березні 2025 року.
Наприкінці 2024 року проєкт «Перший відділ» підрахував, що в Росії після повномасштабного вторгнення в Україну 792 людини стали фігурантами кримінальних справ про державну зраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземною державою. На окупованих територіях України було засуджено щонайменше 201 людину.
Правозахисники вважають, що багато справ були пов’язані з провокаціями ФСБ, а їхніми жертвами стають користувачі соцмереж, які перебувають у антивоєнних та опозиційних пабліках.
Донецька ОВА починає примусову евакуацію родин із дітьми у ще 10 населених пунктах
Влада Донеччини починає примусову евакуацію з кількох населених пунктів Добропільської та Криворізької громад, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 24 липня.
Він зазначив, що таке рішення ухвалила сьогодні регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
«Розпочинаємо евакуацію родин з дітьми у примусовий спосіб з міста Добропілля, сіл Ганнівка, Новий Донбас, Рубіжне Добропільської громади та сіл Добропілля, Надія, Новокриворіжжя, Новомар’ївка, Новофедорівка, Ракша Криворізької громади», – заявив Філашкін.
Читайте також: ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
За даними обласної влади, в цих населених пунктах загалом наразі перебуває близько 928 дітей.
Філашкін повідомив, що доручив місцевій владі й керівникам структурних підрозділів ОДА у координації з правоохоронцями якомога швидше організувати евакуацію сімей, в яких перебувають діти, та забезпечити їм належні умови проживання на більш безпечній території України.
Голова області повідомляв про розширення примусової евакуації на Донеччині в травні. Влада Донеччини регулярно закликає жителів евакуюватися через загрозу російських обстрілів.
Литва посилила контроль кордону з Білоруссю й РФ вертольотами
Литва залучила нові вертольоти до захисту кордону з Білоруссю та Росією, передає білоруська служба Радіо Свобода. Нову техніку представив Департамент авіації Державної прикордонної служби Литви на вертолітній базі Палукніс поблизу Вільнюса з нагоди 33-ї річниці створення відомства.
Литовські прикордонники отримали три нових багатоцільових гелікоптери Airbus H145 D3. Їх купили в Airbus Helicopters Deutschland GmbH за 57 мільйонів євро. Два з них Литва оплатила державним коштом (46 мільйонів євро), ще один – за рахунок фінансування Європейського Союзу на 11 мільйонів євро.
Як зазначалося на презентації, гелікоптери оснащені оптичними та тепловізійними камерами, системами передачі відео в режимі реального часу та сучасними засобами зв’язку. Вони будуть використовуватися для спостереження за кордоном, пошуково-рятувальних операцій, розвідки та гасіння пожеж, підтримки сил спеціального призначення ARAS, а також для допомоги іншим відомствам та участі в міжнародних операціях.
Один з гелікоптерів додатково контролюватиме «Калінінградський транзит»: його будуть використовувати для посилення моніторингу поїздів, що прямують з території Білорусі через Литву до Калінінградської області Росії та назад.
Особливістю двох гелікоптерів є спеціальне обладнання для радіаційної розвідки, зокрема, в районах поблизу Білоруської атомної електростанції.
За словами литовських прикордонників, таке обладнання дозволить здійснювати моніторинг великих територій, а також цілодобово оперативно реагувати та прогнозувати ситуацію у разі аварії на білоруській станції.
«Тепер ми можемо рятувати людей, які опинилися в зоні лиха. Наприклад, у разі повені, пожежі тощо. Особливо, коли йдеться про радіаційне, скажімо, забруднення, ми зможемо рятувати людей, вивозити їх із зон забруднення. Тому що з нашими меншими гелікоптерами ми не могли цього зробити, у нас не було спеціального обладнання», – розповів Радіо Свобода командувача Державної прикордонної служби Антанас Монтвідос.
Планується, що гелікоптери візьмуть участь у міжнародних операціях, організованих спільно з Європейським агентством прикордонної та берегової охорони Frontex, Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) та Європейською мережею антитерористичних підрозділів ATLAS.
«У нас надзвичайна ситуація на кордоні з Білоруссю, і ми бачимо, що в Польщі та Латвії не краще. Але ситуація контрольована. Чому? Тому що, поміж іншого, ми вклали багато грошей у будівництво стіни та закупівлю спеціального обладнання. І ці інвестиції приносять плоди», – сказав Радіо Свобода міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович.
Крім того, безпілотний авіаційний комплекс вертикального зльоту латвійської компанії EDGE Autonomy, який тепер також використовуватиметься литовськими прикордонниками, було придбано в рамках програми Європейського Союзу за 2,42 мільйона євро.
Його основне призначення – моніторинг державного кордону у важкодоступних районах на кордоні з Білоруссю та Калінінградською областю Росії, фіксація нелегальної міграції та контрабанди в режимі реального часу. Система інтегрована в резерви технічного обладнання Frontex, також планується її використання в міжнародних операціях.
«Кабукі» й нова «пастка». Експерти про третій раунд переговорів України й РФ у Стамбулі
23 липня відбувся черговий, третій раунд переговорів України й Росії в Стамбулі.
Зустріч тривала менше години. Сторони, ознайомившись із баченням завершення війни одна одної (відповідними документами обмінялися на попередньому раунді), обмінювалися тепер реакціями. Було, врешті, констатовано, що позиції «досить далекі одна від одної».
Підсумовуючи Стамбул-3, Україна підтвердила готовність до перемир’я. Росія натомість запропонувала короткі гуманітарні паузи вздовж лінії зіткнення – від 24 до 48 годин, щоб можна було забрати тіла поранених і загиблих.
Домовитися знову вдалося лише про масштабний обмін – головний переговорник від РФ Володимир Мединський повідомив про формат «1200 на 1200». Політичного прогресу немає.
Україна просувала, зокрема, і зустріч на рівні лідерів, пропонуючи провести «саміт чотирьох» до кінця серпня – зібрати за столом президентів України, Росії, США й Туреччини. Російська сторона у відповідь заявила, що на зустрічі президентів має бути «поставлена крапка», маючи на увазі завершення війни.
Радіо Свобода опитало експертів, чи бачать вони шанс на політичний прогрес і за яких обставин він можливий. Читайте тут
6 років колонії за «Слава Україні» ؘ– в Петербурзі засудили громадянина США, України та РФ
Перший Західний окружний військовий суд у російському Петербурзі призначив шість років колонії загального режиму 66-річному Олександру Антонову, який має російське, українське та американське громадянство. Він визнаний винним у закликах до терористичної діяльності, повідомляє видання «Медіазона».
Обвинувачення вимагало для Антонова сім років колонії, захист просив призначити штраф.
Антонова затримали в березні цього року в Псковській області на кордоні з Естонією після того, як у нього в телефоні знайшли коментар «Слава Україні!» Силовики також виявили в публічних чатах його коментарі на підтримку ЗСУ, зокрема полку «Азов». Антонова двічі відправляли під адміністративний арешт, а потім помістили до СІЗО як обвинуваченого у кримінальній справі.
Антонов визнав провину, висловив жаль і попросив вибачення у всіх, хто бачив його коментарі. Судячи з оголошених прокурором документів, Антонов надіслав 300 тисяч рублів російській армії.
Олександр Антонов народився в Пермській області. Навчався на залізничника у Дніпрі. Зареєстрований в окупованому Росією Криму, де жив багато років. Сім років працював у США, потім вирішив повернутися до Криму.
ЗМІ: нова експертиза виявила, що загибла в полоні Вікторія Рощина зазнала травми шиї та переломів
Остання судово-медична експертиза виявила нові дані про тілесні ушкодження, яких зазнала журналістка Вікторія Рощина, яка загинула в російському полоні – про це йдеться у відповіді Офісу генерального прокурора на запит видання Liga.net.
Згідно з нею, експертизу провело Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я 9 липня. Вона виявила, що Рощина мала травму шиї, переломи кісток, крововиливи у м’які тканини скроневої ділянки, правого плеча і гомілок, а також садно лівої стопи.
Водночас нові дані не дозволяють остаточно встановити причини смерті Рощиної, зазначає офіс. За словами начальниці управління інформаційної політики та комунікацій Офісу генпрокурора Мар’яни Гайовської-Ковбасюк, тіло журналістки на момент експертизи перебуває «в стані виражених трупних змін з порушенням структури тканин, що не дозволяє встановити причину смерті та пов’язати її з тілесними ушкодженнями».
Як цитує видання, тіло було передане в Україну у стані «глибокого замороження з ознаками муміфікації та гниття». Також ще немає результатів щодо дослідження біологічних зразків із тіла Розиної, які раніше відібрали французькі експерти.
«Ліга» додає, що в Україні триває також судова медико-криміналістична експертиза. У справі про незаконне утримання і вбивство української журналістки на території Росії Національна поліція допитала низку свідків про обставини перебування Вікторії Рощиної в місцях ув’язнення в РФ, зокрема, у слідчому ізоляторі №2 міста Таганрог Ростовської області та СІЗО №3 міста Кізел Пермського краю.
29 квітня міжнародний проєкт Viktoriia Project оприлюднив розслідування щодо смерті Вікторії Рощиної, яка співпрацювала з багатьма виданнями, в тому числі і з Радіо Свобода. Згідно з ним, тіло, яке, за даними експертизи, належить Рощиній, має численні сліди катувань та сліди розтину.
Слідча група, яка проводить розслідування, підтвердила проєкту «Вікторія», що тіло привезли в Україну з ознаками розтину, який робили на території Росії. Також співрозмовники в силових відомствах розповіли, що деякі внутрішні органи були відсутні – це головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї. Міжнародний експерт-патологоанатом, з яким спілкувалися журналісти, вважає, що відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати, що смерть настала внаслідок задушення.
У жовтні 2024 року стало відомо, що українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували на території Росії, померла в російському полоні.
Вікторія Рощина перестала виходити на зв’язок з рідними 3 серпня 2023 року. За словами її батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі і мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Тоді Володимир Рощин розповів, що українська Служба безпеки підтвердила родині, що Вікторію взяли в полон російські сили.
Вікторія Рощина була авторкою серії репортажів для Радіо Свобода, співпрацювала в 2022 році з Радіо Свобода як фрілансерка. Вона також співпрацювала з «Українською правдою», hromadske, «Українським радіо», «UA:Перший» і «Цензор.нет».
Терехов: кількість поранених через удар Росії по Харкову зросла до 37
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про збільшення кількості поранених через російський обстріл керованими авіабомбами 24 липня:
«Кількість постраждалих від обстрілами Харкова КАБами зросла до 37 людей».
Раніше Терехов прокоментував обстріл, зазначивши, що армія РФ вдарила по густонаселеному району Харкова двома керованими авіабомбами вагою по 250 кілограм кожна.
«Було пошкоджено 20 житлових будинків: 17 багатоповерхівок та три приватних домогосподарства в Шевченківському та Холодногірському районах. Вибуховою хвилею було вибито 612 вікон, втім, ці дані попередні, адже поквартирне обстеження досі триває», – заявив мер.
Читайте також: У Черкасах і Харкові зросло число постраждалих через атаки РФ – влада
Також постраждали дорожне покриття, виробничий цех текстильного підприємства, адмінбудівля одного з комунальних підприємств та його складське приміщення. Згоріли сім автомобілів, ще 18 пошкоджені. Міська влада наразі не отримувала запитів на розселення, але готова запропонувати тимчасове житло в гуртожитках.
«Те, що сталося сьогодні, має єдину назву – тероризм. Черговий цілеспрямований удар РФ по мирному населенню. Без жодного військового об’єкта поблизу», – додав Терехов.
Він попросив містян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Раніше місцева влада повідомила, що вдень 24 липня російські війська атакували керованими авіабомбами Харків, є влучання у багатоповерхівку. Було відомо про 33 постраждалих.
Читайте також: ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ОВА: двоє людей загинули внаслідок російських обстрілів Костянтинівки
Російська армія сьогодні скинула на Костянтинівку чотири авіабомби та обстріляла місто з артилерії, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 24 липня.
«Загинули дві жінки 48 і 59 років, поранення отримали 14 людей віком від 36 до 91», – додав він.
Атаки пошкодили щонайменше 10 багатоповерхівок у місті, 21 приватний будинок, адміністративну будівлю, дві крамниці, кав’ярню і два автомобілі.
Крім того, за даними голови ОВА, один цивільний зазнав поранень у Мирнограді – російські військові атакували його FPV-дроном.
Читайте також: Філашкін: у Покровську лишається понад 1300 людей
Філашкін повторив заклик до жителів Донецької області евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Естонія запровадила безстрокову заборону на в’їзд для керівництва Білорусі
Уряд Естонії зробив безстроковими санкції проти 273 громадян Білорусі – про це Міністерство закордонних справ країни заявило 24 липня.
За повідомленням МЗС, голова відомства Маргус Тсахкна подав до уряду відповідну пропозицію через ситуацію в Білорусі.
«Протягом майже п’ятьох років після запровадження санкцій у Білорусі не відбулося позитивних змін. Є виправданим продовження застосування заборони на в’їзд до суб’єктів санкцій», – заявив Тсахкна.
Міністр закордонних справ своїм указом визначив 273 особи як такі, на яких поширюється заборона на в’їзд. Першим у списку є фактичний очільник білоруського режиму Олександр Лукашенко.
Уряд погодився зробити санкції безстроковими. Як уточнює мовник ERR, раніше санкції, вперше запроваджені в 2020 році, запроваджувалися на певний термін і продовжувалися.
Багато країн Заходу запровадили кілька пакетів санкцій проти режиму Лукашенка у відповідь на придушення інакомислення в країні, відтоді, як спірні президентські вибори у серпні 2020 року викликали масові протести через перемогу авторитарного правителя і десятки тисяч білорусів були заарештовані за висловлення незгоди з режимом.
Дистанційне обстеження зруйнованого житла: чи зможуть ВПО розраховувати на компенсації?
Попри дію закону про компенсацію за зруйноване житло та державної програми «єВідновлення», багато внутрішньо переміщених осіб та людей, що проживають поблизу лінії фронту досі не можуть реалізувати своє право на відшкодування. Основна перешкода – фізична неможливість обстежити пошкоджене житло через постійні обстріли або окупацію територій. Комісії не мають доступу до об'єктів, щоб зафіксувати руйнування.
Уряд ухвалив рішення про можливість дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де ведуться бойові дії. Це – крок до спрощення процедури з призначення компенсацій. Але разом з тим збір доказів, які б доводили знищення об’єкту нерухомості, покладений на власників житла. І його не завжди можна здійснити, зауважують фахівці.
А ВПО, чиє житло перебуває на окупованих територіях, надалі не мають можливостей отримати від держави кошти за втрачені домівки.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) разом зі старшим юристом благодійного фонду «Схід SOS» Ярославом Таранцем пояснюють, що змінилося в процедурі обстеження зруйнованого житла, що необхідно робити, щоб отримати компенсацію, і чому не всі можуть скористатися визначеним законом правом.
Єрмак: Росія надала лише часткові дані щодо 339 викрадених дітей на запит Києва
Голова Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував останні заяви російської делегації про раніше переданий Україною список із 339 викрадених дітей.
«Українська сторона свідомо дає стримані публічні коментарі, прагнучи зберегти простір для предметного діалогу та уникнути політизації чутливого треку. Водночас, з огляду на викривлений та маніпулятивний характер окремих заяв, вважаємо за необхідне надати роз’яснення», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Він нагадав, що українська сторона раніше передала Росії список із 339 дітей «як захід з побудови довіри». Відповідь, отримана щодо цього переліку, він назвав фрагментарною:
«Надано лиш часткову інформацію щодо менш ніж п’ятої частини дітей з початкового списку. Щодо понад 200 дітей, включно з вихованцями Херсонського будинку дитини – будь-яка реакція відсутня. Твердження про «повне відпрацювання списку», м’яко кажучи, не відповідає дійсності».
За словами голови ОП, російська сторона стверджує, що частину дітей повернули. Він уточнив, що йдеться про шістьох дітей , п’ятеро з яких були з однієї родини. Їх повернули минулого тижня завдяки гуманітарному процесу за посередництва Катару, що тривав більше року. Єрмак підкреслив, що цей кейс демонструє насамперед результати посередництва Катару.
«Щодо осіб, про яких російська сторона заявила як про таких, що досягли повноліття – йдеться, зокрема, про вихованців Олешківського інтернату з інвалідністю, серед яких були і діти, і особи, що досягли повноліття. Їхнє насильницьке переміщення є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права. Досягнення 18-річного віку не відміняє факт вчинення воєнного злочину й не позбавляє цих осіб права на повернення додому», – заявив він.
Говорячи про твердження, що частина дітей із переліку перебуває в Європі, голова офісу навів отримані від російських делегатів дані – двоє дітей нібито залишили територію РФ, але не вказано ані країни перетину кордону, ані інших деталей. Єрмак зазначив, що в разі, якщо двоє українських дітей дійсно виїхали з РФ, Київ очікує на повну інформацію про обставини їхнього виїзду.
«Україна залишається відкритою до подальшої взаємодії у цьому гуманітарному треку й очікує на повну та змістовну відповідь щодо кожної дитини з переданого раніше початкового списку викрадених дітей», – підсумував голова ОП.
Раніше голова російської делегації Мединський заявив, що більшість дітей зі списку, наданого Україною, нібито ніколи не були в Європі, а частина імен належали дорослим.
2 червня відбувся другий раунд переговорів делегацій України та Росії у Стамбулі. Українська сторона на переговорах у Стамбулі передала російській стороні список незаконно депортованих або примусово утримуваних українських дітей, яких потрібно повернути, повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Після переговорів голова делегації РФ на переговорах у Стамбулі Володимир Мединський заявив, що Київ передав Москві список із 339 дітей для повернення.
За офіційними даними України, за час повномасштабної війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей. Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей, а уповноважена ВР з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій і переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Російська уповноважена з прав дитини Марії Львової-Бєлової у липні 2023 року заявила, що Росія з початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч – діти. За її словами, більшість українських дітей нібито приїхали до Росії з батьками чи іншими родичами.