Білий дім: Трамп контактує з Сенатом щодо санкцій проти РФ, але хоче особисто ухвалювати рішення
Президент США Дональд Трамп контактує з Сенатом щодо санкцій проти РФ, але хоче особисто ухвалювати рішення, заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт.
«Президент перебуває в тісному контакті зі своїми союзниками в Сенаті, зокрема з сенатором Ліндсі Гремом, щодо цього питання. Але президент завжди наголошував, що він є головнокомандувачем, і президентом не просто так. Він від самого початку був глибоко залучений у цей конфлікт, тому будь-які рішення щодо санкцій він хоче залишити за собою», – сказала на брифінгу Левітт.
Наприкінці червня сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив,що президент США Дональд Трамп підтримав схвалення законопроєкту щодо санкцій проти Росії за торгівлю нафтою. За його словами, у питанні санкцій проти РФ є «великий прорив».
Однак, як зазначив Грем, ініційований ним законопроєкт не тягтиме за собою обовʼязкових санкцій проти Росії – остаточне рішення ухвалюватиме президент США.
Раніше Грем, його колега-демократ Річард Блументаль і ще 80 співавторів, подали законопроєкт, який передбачатиме додаткові економічні санкції проти Росії за відмову від перемир’я, зокрема запровадження 500% мита на товари, що імпортуються з країн, які купують російську нафту.
Проєкт має підтримку і в Палаті представників, але після його ініціювання навесні не було здійснено жодних кроків з його ухвалення. Документ досі не схвалили.
14 липня президент США Дональд Трамп оголосивпро намір запровадити «жорстокі» мита проти Росії, якщо вона відмовиться піти на перемир’я з Україною протягом п’ятдесяти днів. Пізніше Білий дім роз’яснив, що мита також будуть запроваджені щодо товарів країн, які закуповують російську нафту.
За добу війни Росія втратила понад 1000 солдатів, п’ять танків та 24 артсистеми – Генштаб ЗСУ
Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 046 270 своїх військових, зокрема 1050 – за останню добу, такі дані станом на ранок 24 липня наводить Генштаб ЗСУ.
Штаб також оприлюднив свої дані про втрати Москвою військової техніки:
- танки – 11 046 (+5 одиниця за минулу добу)
- бойові броньовані машини – 23 047 (+10)
- артилерійські системи – 30 746 (+24)
- РСЗВ – 1446
- засоби ППО – 1199
- літаки – 421
- гелікоптери – 340
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 47638 (+86)
- крилаті ракети – 3533
- кораблі/катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка та автоцистерни – 56137(+96)
- спеціальна техніка – 3935
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 18 липня заявив, що від початку 2025 року Росія втрачає на фронті у середньому 1 251 військовослужбовця щодоби.
На початку липня російське видання Meduza повідомило, що Федеральна служба державної статистики Росії (Росстат) припинила звітувати про кількість смертей у Росії. Американський Інститут дослідження війни, аналізуючи цю новину, припустив, що цей крок є частиною зусиль Кремля із приховання втрат Росії від війни в Україні.
Раніше ISW оцінював, що Росстат приховує дані про населення, намагаючись приховати демографічні проблеми Росії, а виключення демографічних даних у звітах Росстату, ймовірно, також має на меті приховати високі показники втрат особового складу російських військових.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Британська розвідка з посиланням на підрахунки Генштабу ЗСУ припустила, що Росія цього року, ймовірно, втратила приблизно 236 тисяч убитими і пораненими у війні проти України. Розвідка зауважує, середньодобовий показник у червні був найнижчим з квітня 2024 року.
Федоров: дев’ять «Шахедів» вночі атакували Запоріжжя та Запорізький район, виникли пожежі
Російські війська вночі дев’ятьма «Шахедами» атакували Запоріжжя та Запорізький район, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, сили РФ завдали ударів по дачним кооперативам та будівлі навчального закладу, яка не використовувалася. Попередньо, постраждалих немає.
«Внаслідок атаки пошкоджені господарчі споруди. Відбулось займання будинків та прилеглої території. Наразі загоряння ліквідовано», – написав він.
Федоров додав, що у корпусі навчального закладу виникла пожежа – її ліквідували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Півострів-база: як Росія використовує окупований Крим у війні проти України
Росія перетворила захоплений Крим фактично на суцільну військову базу. Окупанти посилюють воєнізоване патрулювання регіонів на півострові і організовують набір до російської армії просто на вулицях. Водночас агресор створює на півострові майданчики для обстрілів материкової частини України і перекидає сюди – а потім звідси на фронт – свою військову техніку та живу силу. Як Росія використовує півострів у війні проти України, – в огляді проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Матернова після зустрічі з урядовцями: ефективність НАБУ та САП є важливою частиною шляху України до ЄС
Посолка Європейського Cоюзу в Україні Катаріна Матернова після зустрічей з представниками ЄС та G7, а також української влади заявила, що ефективність НАБУ та САП є важливою частиною шляху України до ЄС.
«Три дні зустрічей та консультацій. З українською владою та партнерами з ЄС та G7. Сьогодні ми завершили робочий день пізно конструктивною зустріччю з новим прем’єр-міністром Юлією Свириденко та віцепрем’єр-міністром Тарасом Качкою. Ми зустрілися невдовзі після оголошення президентом Зеленським про підготовку нового закону, який врегулює співпрацю між правоохоронними органами та встановлення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП. Ефективність цих інституцій є важливою частиною шляху України до ЄС», – написала вона у фейсбуці.
Свириденко, у свою чергу, повідомила, що 23 липня відбулася змістовна зустріч урядової команди із послами країн G7 щодо антикорупційної політики.
За її словами, уряд України налаштований на нульову терпимість до корупції, це знайде відображення у програмі дій Кабміну.
«Сьогодні ж президент України ухвалив рішення – подати новий законопроєкт, який не лише усуне всі наявні розбіжності, а й посилить незалежність антикорупційної інфраструктури. Особливо важливо, що ці зміни унеможливлять будь-який вплив з боку ворога та будь-яке втручання в роботу правоохоронних органів, зокрема НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура», – написала вона у фейсбуці.
Протягом дня 23 липня президент України мав наради з урядовцями та представниками правоохоронних органів, заявив він у вечірньому зверненні. За словами президента, учасники зустрічі з участю представників НАБУ та САП домовилися, що керівники інституцій разом запропонують план дій для зміцнення «сили права в Україні».
«Звісно, усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях. Це все недаремно», – сказав Зеленський.
Згодом президент заявив, що запропонує Верховній Раді законопроєкт,який «буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку, не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку, і всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть».
Верховна Рада 22 липня підтримала законопроєкт № 12414, що, як повідомлялось, обмежує незалежність НАБУ та САП. «За» проголосували 263 народні депутати. Після цього голова НАБУ Семен Кривонос закликав президента України ветувати законопроєкт, оскільки «фактично знищується» незалежність двох інституцій.
Невдоволення рішенням парламенту вивело на акції протесту сотні людей у Києві, Львові, Дніпрі та Одесі.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон №12414 і заявив, що НАБУ і САП будуть працювати, але їх треба «очистити від російських впливів».
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, коментуючи підозри про втрату незалежності НАБУ та САП, заявив, що вони йому підпорядковуються– «і ми будемо однією сім’єю. Вони будуть працювати по своїм кримінальним провадженням, ми по своїм».
Це відбувалося після 70 обшуків, які 21 липня проводили працівники СБУ, Державного бюро розслідувань та Офісу генпрокурора щодо співробітників бюро. СБУ, серед іншого, повідомила про затримання співробітника НАБУ, який, як стверджують у відомстві, шпигував для російської спецслужби. Йому вручили підозру. У НАБУ натомість заявили, що інформація від керівництва СБУ щодо можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників бюро, надійшла ще в серпні 2023 року, але згодом у СБУ повідомили, що немає доказів щодо цього співробітника бюро.
В Одесі та Миколаєві через атаку РФ виникли пожежі, пошкоджені пам’ятки архітектури – влада
Російські війська завдали масованого удару по Одесі ударними безпілотниками, виникли пожежі і пошкодження пам’яток архітектури в історичному центрі міста, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Попри активну роботу ППО, є пошкодження цивільної інфраструктури. У місті – низка пожеж. Наразі відомо про займання двох поверхів у житловій багатоповерхівці, покрівлі двоповерхового будинку, торговельних павільйонів та АЗС», – написав він.
За його словами, також є пошкодження пам’яток архітектури в історичному центрі Одеси, який перебуває під охороною ЮНЕСКО. Інформація щодо постраждалих уточнюється.
Згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Одесі горить ринок Привоз, рятувальники ліквідовують наслідки російського удару.
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив про пожежу в Миколаєві після атаки РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Черкаси вночі зазнали ракетної атаки РФ, є постраждалі – ОВА
Російські війська вночі ракетами вдарили по Черкасах, травмовані шість людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Маємо кілька пожеж по місту. Усі служби працюють. За попередніми даними, шестеро травмованих», – написав він у телеграмі.
Згодом він додав, що всі пожежі ліквідовані.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Закон №12414. Після двох днів протестів президент заявив, що «усі почули, що кажуть люди»
Два дні поспіль в Україні тривали акції протесту проти закону №12414, що, як повідомлялося, обмежує незалежність антикорупційних правоохоронних органів України – НАБУ та САП.
22 липня – в день ухвалення документа парламентом – акції відбулись у Києві, Дніпрі, Львові та Одесі. 23 липня – коли президент закон підписав – до них долучились активісти з більшості обласних центрів України, в тому числі прифронтові Харків та Запоріжжя.
Тисячі людей вийшли на вулиці: другий день протестів у Києві (фотогалерея)
Мітингувальники заявляють, що виходитимуть на протести, доки їх не почує влада. Президент каже, що «усі почули те, що кажуть люди цими днями – в соціальних мережах, один одному, на вулицях».
Детальніше – в огляді Радіо Свобода.
На фронті відбулося 124 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 липня на фронті відбулося 124 бойових зіткнення, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 47 авіаційних ударів, скинув 70 КАБ. Крім того, застосував 1174 дронів-камікадзе, здійснив 4237 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Як і впродовж попередніх місяців, головні зусилля сил РФ зосереджені на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 36 атак. Окупанти намагались йти вперед поблизу населених пунктів Попів Яр, Миролюбівка, Затишок, Лисівка, Мирноград, Звірове, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка, Маяк, Новоекономічне, Котлине, Дачне та в напрямку Паньківки, Володимирівки, Сухецького. Чотири бойових зіткнення досі тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському та Придніпровському напрямках.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії у травні повідомляв, що Росія на Донбасі активізувала наступ одразу на кількох напрямках, прагнучи оточити Костянтинівку – важливий залізничний вузол й опорний пункт української оборони.
Як пише американський Інститут вивчення війни (ISW), геолокаційні відеозаписи, опубліковані 21 липня, свідчать про те, що російські війська нещодавно просунулися у східному Звіровому та захопили решту Піщаного (обидва на південь від Покровська).
У звіті ISW зазначається, що 20 та 21 липня російські війська атакували поблизу самого Покровська; на північний схід від міста поблизу Маяка, Володимирівки, Новоторецького та Новоекономічного; на схід – поблизу Мирнограда; на південний схід – поблизу Лисівки; на південь – поблизу Звірового та Новоукраїнки; та на південний захід – поблизу Удачного.
США схвалили продаж Україні ЗРК Hawk та БМП Bradley на 322 млн доларів – Пентагон
Сполучені Штати схвалили продаж Україні зенітних ракетних комплексів Hawk у модифікації Phase III та бойових машин піхоти Bradley на суму 322 мільйони доларів. Про це 23 липня повідомив сайт Пентагону.
Постачання розподілене на два пакети.
Перший із них вартістю 172 мільйони доларів передбачає надання ракетної системи Hawk з подальшим технічним обслуговуванням, що включає п’ятитонні вантажівки, запасні частини до системи Hawk, ремонт та капітальний ремонт зенітних установок Hawk, навчання та інше необхідне для користування цим видом ЗРК обладнання, включно з запасними частинами для ракет MIM-23 Hawk.
У другому пакеті вартістю 150 мільйонів доларів – бойові машини піхоти Bradley та їхній ремонт.
14 липня президент США Дональд Трамп заявив під час зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте, що планує надати Україні зброю на «мільярди доларів», яку закупить НАТО. Він назвав системи протиповітряної оборони Patriot серед військового обладнання, яке планується надати Україні.
Водночас Трамп зазначив, що «незадоволений» політикою Росії, яка останнім часом посилила повітряні атаки на Україну. Він повідомив, що США планують запровадити 100-відсоткові вторинні мита, якщо мирна угода не буде досягнута протягом 50 днів. У Європі привітали цю заяву, але вважають, що 50 днів – це дуже багато.
Україна та РФ провели черговий етап обміну військовополоненими
Дев’ятий етап обміну військовополоненими, про який Україна та РФ домовилися в червні у Стамбулі, відбувся 23 липня, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Додому повертаються важкохворі й тяжкопоранені захисники. Можемо вже говорити про деталі – за всі етапи останніх стамбульських домовленостей вдалося повернути більш ніж 1000 наших людей. Для тисячі родин це радість знову обійняти своїх близьких. Дякую всім, хто над цим працював», – написав глава держави.
За його словами, ці військові захищали Україну на різних напрямках фронту, а значна кількість із них була в полоні понад три роки.
«Важливо, що обміни тривають і наші люди повертаються додому. Дякую всім, хто продовжує цю надважливу роботу. Повернути всіх наших – це пріоритет для держави. І ми продовжимо всі зусилля для того, щоб усі наші люди повернулися з неволі», – додав президент.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
«Військові бази РФ дуже ненажерливі»: в Криму набирає обертів дефіцит води
Проблеми з водою в окупованому Криму набирають обертів – водосховища і річки стрімко міліють. Посуха – звичне явище для півострова, але відсутність дніпровської води значно загострює брак власних джерел прісної води. Вирішити цю проблему Росія за 11 років окупації Криму не змогла.
Понад те, експерти прогнозують непросту ситуацію з водою в найближчі роки: Крим входить у свій природний посушливий цикл. У найближчі роки півострів очікують нові роки посухи і повторення проблем. Де кримчанам брати воду – у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Україна та РФ домовилися продовжити обміни військовополонених і обговорили повернення цивільних
Україна та Росія за підсумками третього раунду переговорів у Стамбулі 23 липня домовилися продовжити обміни військовополоненими, але цього разу сторони також обговорювали повернення цивільних утримуваних осіб. Про це після завершення переговорів повідомили представники української делегації (дані отримані з трансляції «Суспільного»).
Під час обмінів особливу увагу приділятимуть військовополоненим, які перебувають у полоні вже понад три роки, йшлося на пресконференції.
Голова російської делегації на переговорах Володимир Мединський повідомив, що в новому обміні йдеться про формат «1200 на 1200».
Голова української делегації Рустем Умєров вказав, що Київ запропонував до кінця серпня провести до кінця серпня зустріч лідерів України та РФ Володимира Зеленського і Володимира Путіна за участю президентів Туреччини та США Реджепа Ердогана і Дональда Трампа.
Рішення про четвертий раунд переговорів ухвалюватиметься після виконання нових домовленостей, про це з посиланням на власне джерело повідомила російська агенція ТАСС.
За повідомленнями, сторони також могли обговорювати умови припинення вогню та можливість організації зустрічі між президентами двох країн – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Перед переговорами у Стамбулі Рустем Умєров та голова Офісу президента України Андрій Єрмак відвідали Анкару, де розмовляли з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
У Стамбулі розпочався третій раунд переговорів делегацій України та РФ
У Стамбулі ввечері 23 липня розпочалися переговори делегацій України та Росії. Цьому передувала розмова очільників делегацій – з української сторони це секретар Ради національної безпеки та оборони Рустем Умєров, із російської – помічник президента РФ Володимир Мединський.
Вступне слово на переговорах сказав міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
За повідомленнями, сторони обговорюють умови припинення вогню та можливість організації зустрічі між президентами двох країн – Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським.
Перед переговорами у Стамбулі Рустем Умєров та голова Офісу президента України Андрій Єрмак відвідали Анкару, де розмовляли з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
Філашкін: у Покровську лишається понад 1300 людей
Обстановка в Донецькій області «з кожним днем все складніша», повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін у ефірі телемарафону 23 липня.
Він зазначив, що з наближених до лінії фронту міст напередодні вдалося вивезти 487 людей, з них – 20 дітей.
Він підтвердив повідомлення про проникнення російської диверсійно-розвідувальної групи до Покровська. За словами Філашкіна, українські військові «роблять все можливе, щоб знайти цю ДРГ і знешкодити в повному обсязі».
«Тільки в Покровську зараз залишається 1 380 людей, в громаді – 2 700. Тобто людей дуже багато, завести гуманітарну допомогу, питну воду майже неможливо», – сказав голова області.
Філашкін додав, що в Покровську закрилися майже всі крамнички, тому що російська армія обстрілює під’їзні шляхи до міста та контролює територію FPV-дронами на оптоволокні:
«Тільки завдяки підтримці військових вдається завести людям гуманітарну допомогу. Волонтерський рух у Покровськ теж вже не заїжджає».
Аналітичний проєкт DeepState 21 липня повідомив, що російські диверсійно-розвідувальні групи проникли в Покровськ. За його даними, кілька днів тому противник увійшов у місто з боку села Звірове, що на південному заході від Покровська.
Перед тим головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що група диверсантів РФ 18 липня намагалася зайти в Покровськ Донецької області, але ЗСУ їх ліквідували.
Покровський напрямок на Донеччині залишається однією з найбільш гарячих ділянок фронту. Протягом останнього року переважно там фіксують найбільшу кількість бойових зіткнень.
Єрмак і Умєров зустрілися з Ердоганом, обговорили переговори лідерів про мир
Перед переговорами з Росією, призначеними на вечір 23 липня в Стамбулі, українська делегація відвідала Анкару, де провела зустріч із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Про це повідомив голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
Він висловив подяку турецькому лідерові за послідовну підтримку України впродовж усієї війни з Росією. «Ми говорили про безпеку, виклики регіональній стабільності, а також перспективи подальшої оборонної співпраці між нашими державами», – написав Єрмак у своєму телеграм-каналі.
Також, за його словами, на зустрічі з Ердоганом обговорювалася чотиристороння зустріч світових лідерів. «Ми говорили про необхідність зустрічі на рівні лідерів держав – президента Володимира Зеленського, лідерів США та Туреччини Дональда Трампа і Реджепа Тайїпа Ердогана і російського президента Путіна для переходу до реальних перемовин про завершення війни», – зазначив голова офісу Зеленського.
Президент України раніше 23 липня заявив, що Київ на переговорах із Москвою наполягатиме на необхідності негайного та повного припинення вогню. Про це він сказав, коментуючи нічний удар військ РФ по Сумській області. Згідно із заявою влади України, російські безпілотники в ніч проти 23 липня атакували енергетичну інфраструктуру Сумської області. Через пошкодження об’єктів понад 220 тисяч абонентів у регіоні залишились без електрики.
Третій раунд переговорів Росії та України запланований у Стамбулі ввечері 23 липня. За словами речника президента РФ Дмитра Пєскова, сторони планують обговорити питання, пов’язані з проєктами меморандумів із врегулювання, а також взаємними обмінами. «Ніхто на легку дорогу не чекає. Звичайно, це буде дуже складна розмова. Проєкти є діаметрально протилежними», – сказав речник Путіна про очікування від переговорів.
У Росії за хабарництво ув’язнили голову військового представництва Міноборони
Суд у Москві засудив до восьми з половиною років колонії суворого режиму начальника 5481 військового представництва Міністерства оборони Росії Сергія Болгарєва, передає російська служба Радіо Свобода з посиланням на Слідчий комітет РФ.
Болгарєва визнали винним у отриманні хабаря під час виконання державного замовлення. Також з нього стягнули понад 14 мільйонів рублів.
Посадовця заарештували в січні 2025 року. За версією слідства, з 2017 до 2023 року російське Міноборони уклало більше ніж десять контрактів з оборонними підприємствами на загальну суму понад 500 мільйонів рублів. Субпідрядником у виконанні контрактів виступав П’ятигорський завод «Імпульс», а Болгарєв відповідав за контроль якості та технічне приймання продукції.
Стверджується, що Болгарєв отримав від генерального директора заводу хабар на загальну суму понад 14 мільйонів рублів за «формальне приймання продукції», а також заступництво під час виконання держоборонзамовлення.
Директор заводу «Імпульс», який виготовляє апаратуру для контролю радіаційної безпеки, Сергій Кузьменко зараз перебуває під арештом у справі про надання хабара посадовій особі, повідомляє російське видання «Медіазона».
За останній рік у Росії заарештували кількох високопосадовців Міноборони, зокрема в ранзі заступника міністра. Як правило, їх звинувачують у злочинах, пов’язаних із корупцією.
Прокуратура: про підозру повідомили учасникам штурму корвета «Хмельницький» під час анексії Криму
За керівництва Прокуратури Автономної республіки Крим повідомили про підозру учасникам штурму корвету «Хмельницький», йдеться в повідомленні відомства 23 липня.
За повідомленням, йдеться про трьох учасників незаконного збройного формування «Добровільна народна дружина Рубіж», яке входить до формування «самооборона Севастополя». Вони брали участь у штурмі корвету ВМС України «Хмельницький», а також у блокаді та захопленні військових об'єктів у Криму, уточнює прокуратура АРК.
Дії підозрюваних кваліфікували як участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, напад на установи, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України та державна зрада. У разі обвинувального вироку їм загрожує до 15 років ув’язнення.
Читайте також: Командира «самооборони Криму» з Гурзуфа судитимуть за держзраду – прокуратура АРК
За даними відомства, під час активної фази окупації Криму фігуранти брали участь у блокаді та захопленні військових об’єктів, чергували на встановлених у Севастополі блокпостах, здійснювали контрольно-пропускний режим, перевіряли документи громадян, проводили обшуки транспортних засобів. Поміж іншого, вони забезпечували проведенню в Севастополі незаконного «загальнокримського референдуму» щодо приєднання півострова до Росії.
«У подальшому, разом з іншими «самооборонівцями», будучи озброєними, брали участь у силовому захопленні Штабу Командування Військово-Морських Сил України та допомагали військовослужбовцям ЗС РФ у штурмі корвету ВМС України «Хмельницький»», – додає прокуратура.
Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, «Самооборона Криму» та «самооборона Севастополя» – це незаконні збройні формування, створені у 2014 році в період анексії Криму. Угруповання діяли під контролем російських сил і брали участь у блокуванні українських військових частин, захопленні адміністративних будівель та переслідуванні проукраїнських активістів.
Члени цих формувань займалися патрулюванням, незаконними затриманнями громадян та забезпеченням контролю за проведенням «референдуму» щодо приєднання Криму до РФ у березні 2014 року. Багато учасників цього формування згодом здобули посади в російській адміністрації півострова і були нагороджені державними нагородами РФ.
Дедлайн Трампа і заплановані на сьогодні переговори між Україною та Росією: чого очікувати
Українська та російська делегації мають зустрітися для мирних переговорів. Це третій раунд в серії переговорів, що розпочалися 16 травня, і перший після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити нові санкції проти Москви, якщо вона не досягне угоди з Києвом до початку вересня.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори відбудуться у Стамбулі 23 липня. Кремль публічно не підтвердив цей час, але російські інформаційні агентства з посиланням на джерела повідомили, що російська делегація вже на шляху до Туреччини і що переговори розпочнуться пізніше цього дня.
Перші дві зустрічі, які тривали не більше години-двох, призвели до домовленостей про значний обмін полоненими та обмін останками деяких солдатів, загиблих у найбільшій війні в Європі з 1945 року. Але не було жодних ознак прогресу на шляху до припинення вогню, якому Росія чинила опір протягом місяців, не кажучи вже про всеосяжну мирну угоду.
Навпаки, сторони обмінялися меморандумами, в яких виклали свої позиції, розділені величезною прірвою з ключових питань – від території до безпеки тощо. 21 липня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що ці позиції «поки що діаметрально протилежні».
Очікування від переговорів невисокі.
Окрім можливих подальших обмінів полоненими, «мій інстинкт підказує, що я нічого не очікую», – сказала Кадрі Ліік, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин, в електронному коментарі. – Я не бачу, щоб ані Київ, ані Москва змінювали свої основні позиції».
Водночас, кажуть аналітики, обидві сторони можуть відчувати, що з огляду на постійні зусилля Трампа підштовхнути їх до миру, вони не можуть дозволити собі відмовитися від процесу на цьому етапі – і що вони, окрім возз’єднання полонених з їхніми сім’ями, можуть мати якийсь зиск.
Заступниця міністра оборони Черногоренко йде з посади
Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко йде з посади. Вона прямо про це не заявляє, але це випливає з її посту у соцмережах.
Черногоренко працювала у Міноборони близько двох років. Під її керівництвом запустили застосунки «Резерв+» і «Армія+» для військовозобовʼязаних та чинних військових.
«Найскладніша і найвідповідальніша робота в моєму житті. Ми не цифровізували хаос. Ми створювали інструменти, що підсилюють оборону, дають ефективність, людяність і свободу вибору…Я працювала з однією з найсильніших команд в уряді, яка зробила все це! Дякую за роботу по 16 годин на день, за небайдужість до проблем наших користувачів. Дякую партнерам», – написала вона у фейсбуці.
Черногоренко додала, що сталося щось дивне – «Міноборони вже не може не цифровізуватись».
Минулого тижня парламент погодив призначення Дениса Шмигаля міністром оборони. Заступників міністра призначає Кабмін.